Александрович В. «Покров Богородицi. УкраÏнська середньовiчна iконографiя»

Описание: Александрович В. Покров Богородицы. Украинская средневековая иконография.
Исследование предлагает толкование Покрова Богородицы как перенесенной на старокиевскую почву раннехристианского восприятия, развитого самостоятельным явлением национальной религиозной традиции. Украинская иконография Покрова реализовала идею опеки Богородицы, утвержденную в Киеве во времена Ярослава Мудрого, опека-покровительство истолковано понятием Покрова. Разработанная в XIII в. иконография Богородицы в молитве за род человеческий выходила от изображений в апсидах, навязывая к подтверждению миссии Заступницы во влахернськом виденье святого Андрея Юродивого. На протяжении ХIII-ХIV вв. она распространилась и на Северную и Северо-Восточную Русь. От ХIII до конца XVI в. известные из украинских и более древних российских достопримечательностей одиночные схемы изменяли друг друга, отображая эволюцию почитания Богородицы в духовной традиции Киевской митрополии. С XV в. через привлечение минейной службы и Акафиста акцент перемещен на прославление Заступницы. Покров Богородицы и его художественная реализация - единственный так последовательно перестроенный в кругу восточнохристианской культуры пример самостоятельной разработки византийской богородичной традиции.

Дослідження пропонує тлумачення Покрову Богородиці як перенесеного на старокиївський ґрунт ранньохристиянського сприйняття, розвинутого самостійним явищем національної релігійної традиції. Українська іконографія Покрову реалізувала ідею опіки Богородиці, утверджену в Києві за часів Ярослава Мудрого, опіку-покровительство витлумачено поняттям покрову. Розроблена в XIII cт. іконографія Богородиці в молитві за рід людський виходила від зображень в апсидах, нав'язуючи до підтвердження місії Заступниці у влахернському видінні святого Андрія Юродивого. Упродовж XIII— XIV cт. вона поширилася й на Північну та Північно-Східну Русь. Від XIII до кінця XVI cт. знані з українських та давніших російських пам'яток поодинокі схеми змінювали одна одну, відображаючи еволюцію шанування Богородиці у духовній традиції Київської митрополії. Від XV cт. через залучення мінейної служби та Акафісту акцент переміщено на уславлення Заступниці. Покров Богородиці та його мистецька реалізація — єдиний так послідовно розбудований у колі східнохристиянської культури приклад самостійного розроблення візантійської богородичної традиції.

Год издания: 2010

Количество страниц: 472

Издательство: Львів: НАН України Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича

Язык: украинский

Примечание: мелованная бумага

Наличие: